Адвокатський запит до Національної поліції: порядок отримання інформації та захист прав клієнта
Чому адвокатські запити до Національної поліції набули особливої актуальності
Після набрання чинності змінами до законодавства про мобілізаційну підготовку та військовий облік значно збільшилася кількість випадків, коли громадяни звертаються до адвокатів із питаннями щодо взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) із органами Національної поліції.
Найпоширенішими підставами для звернення є:
- отримання інформації про можливе перебування особи у розшуку;
- перевірка законності внесення відомостей до інформаційних систем;
- з’ясування підстав доставлення особи до ТЦК;
- перевірка законності адміністративного затримання;
- встановлення, чи надходили до поліції звернення або вимоги від ТЦК щодо конкретної особи;
- отримання копій документів, складених працівниками поліції.
У більшості випадків без офіційної відповіді Національної поліції адвокат не може повністю оцінити законність дій посадових осіб та підготувати ефективну правову позицію.
Які повноваження має Національна поліція
Правовий статус Національної поліції визначений Законом України «Про Національну поліцію».
Поліція здійснює свою діяльність виключно в межах повноважень, визначених законом, і не може виконувати функції, які не передбачені законодавством.
Водночас працівники поліції можуть взаємодіяти з ТЦК у випадках, прямо встановлених законом, зокрема щодо встановлення місця перебування окремих осіб, перевірки документів, виконання окремих процесуальних дій або доставлення особи за наявності передбачених законом підстав.
Саме тому адвокат має право перевірити, чи діяли поліцейські відповідно до вимог законодавства.
Яку інформацію адвокат може витребувати у Національної поліції
Відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат має право звернутися до Національної поліції із запитом про надання інформації та копій документів, необхідних для надання правничої допомоги клієнту.
Залежно від обставин справи адвокат може просити надати:
- інформацію про наявність або відсутність відомостей щодо перебування особи в розшуку;
- дату внесення відповідної інформації до інформаційних обліків;
- підстави внесення таких відомостей;
- найменування органу, який ініціював розшук;
- інформацію щодо надходження матеріалів від ТЦК;
- копії листів, вимог або інших документів, отриманих від ТЦК;
- інформацію про адміністративне затримання особи;
- копії протоколів адміністративного затримання;
- копії рапортів працівників поліції;
- інформацію щодо доставлення особи до ТЦК;
- копії журналів реєстрації повідомлень або інших документів, що підтверджують відповідні дії.
Перелік документів залежить від конкретної ситуації та має бути чітко обґрунтований у тексті адвокатського запиту.
Інформація про розшук: що може повідомити поліція
Останнім часом одним із найбільш поширених питань є перевірка інформації щодо перебування військовозобов’язаного в розшуку.
Необхідно розуміти, що поняття «розшук» може використовуватися у різних правових значеннях.
Існує:
- кримінальний розшук;
- розшук безвісно зниклих осіб;
- виконання окремих доручень правоохоронних органів;
- інформаційні обліки щодо виконання окремих повноважень, пов’язаних із військовим обліком.
Саме тому адвокатський запит повинен бути максимально конкретним.
Доцільно просити не лише повідомити про наявність інформації, а й зазначити:
- дату внесення відповідних відомостей;
- нормативну підставу;
- орган, який ініціював внесення інформації;
- рішення, на підставі якого внесено відповідні дані;
- дату виключення інформації (за наявності).
Отримання таких відомостей дозволяє оцінити законність подальших дій посадових осіб.
Чи має поліція право відмовити у наданні інформації
На практиці адвокати нерідко отримують формальні відповіді, в яких зазначається:
- інформація є службовою;
- інформація містить персональні дані;
- відомості є інформацією з обмеженим доступом;
- законодавство не передбачає надання такої інформації.
Проте кожна відмова повинна відповідати вимогам законодавства.
Посилання лише на Закон України «Про захист персональних даних» не є достатньою підставою для відмови у випадку, коли адвокат діє в інтересах особи, якої стосуються запитувані відомості.
Так само недостатнім є загальне посилання на службовий характер інформації без наведення конкретних норм законодавства.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суб’єкти владних повноважень повинні належним чином мотивувати свої рішення, а будь-яке обмеження права на отримання інформації має бути законним, обґрунтованим та пропорційним.
Відповідальність за ненадання відповіді
Ненадання відповіді на адвокатський запит або безпідставна відмова у наданні інформації може мати правові наслідки для посадових осіб.
Стаття 212³ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за:
- неправомірну відмову у наданні інформації;
- несвоєчасне надання інформації;
- надання неповної інформації;
- надання інформації, що не відповідає дійсності;
- інші порушення права адвоката на отримання інформації.
Крім адміністративної відповідальності, бездіяльність суб’єкта владних повноважень може бути оскаржена до адміністративного суду.
Практика Верховного Суду
Судова практика виходить із того, що право адвоката на отримання інформації є складовою права особи на професійну правничу допомогу та ефективний судовий захист.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що:
- адвокатський запит є самостійним механізмом отримання інформації;
- орган державної влади зобов’язаний надати мотивовану відповідь;
- відмова не може бути формальною;
- посилання лише на персональні дані без аналізу конкретних обставин справи не відповідає вимогам закону;
- обмеження права адвоката повинні бути винятком, а не загальним правилом.
Саме ця правова позиція дедалі частіше застосовується адміністративними судами під час розгляду спорів щодо ненадання інформації.
Алгоритм дій адвоката у разі відмови
Якщо Національна поліція не надала відповідь або безпідставно відмовила у наданні інформації, доцільно діяти послідовно:
- Перевірити дотримання строків розгляду адвокатського запиту.
- Проаналізувати мотиви відмови та їх відповідність вимогам законодавства.
- За необхідності направити повторний адвокатський запит із вимогою усунути порушення.
- Звернутися до Ради адвокатів відповідного регіону для фіксації порушення професійних прав адвоката.
- Ініціювати питання про притягнення винної посадової особи до адміністративної відповідальності за статтею 212³ КУпАП.
- Подати адміністративний позов про визнання бездіяльності або відмови протиправною та зобов’язання надати запитувану інформацію.
Своєчасне використання цих механізмів дозволяє не лише отримати необхідні документи, а й сформувати належну доказову базу для подальшого захисту прав клієнта.
Висновок
Адвокатський запит до Національної поліції є важливим процесуальним інструментом у справах, пов’язаних із військовим обліком, адміністративною відповідальністю, доставленням до ТЦК та перевіркою законності дій посадових осіб. Повна й своєчасна інформація, отримана від поліції, часто є ключовим доказом під час адміністративного або судового оскарження.
У наступній частині статті буде розглянуто практичні аспекти складання адвокатських запитів, типові помилки під час їх оформлення, зразки документів, порядок судового захисту у разі відмови в наданні інформації та практичні рекомендації для адвокатів.
Читайте також:
- «Розшук військовозобов’язаних: що це означає, які наслідки та як діяти законно».
- «Як оскаржити штраф ТЦК: строки, порядок, судова практика».
- «Повноваження Національної поліції під час доставлення до ТЦК».
- «Оскарження рішень, дій та бездіяльності ТЦК в адміністративному суді».
