ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ, ЩО МАЄ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

Часто в житті трапляються випадки з проблемними питаннями, пов’язаними з неможливістю реалізувати свої права, у зв’язку з втратою правовстановлюючих документів чи помилками в них.

Ці проблеми стали більш актуальнішими в період війни та тимчасової окупації території України

Є випадки, коли можливість відновити таких документів відсутня.

Інколи для того щоб виникли певні правовідносини потрібно довести факти та обставини, які не можуть бути підтверджені офіційними документами.

Куди звернутися для встановлення факту, що має юридичне значення?

Необхідно звернутися до суду з метою встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення фактів, що мають юридичне значення здійснюється в порядку окремого провадження.

       Відповідно до положень частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України)  окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Які факти, що має юридичне значення може встановити суд?

Положеннями частини 1, 2 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3)каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Який порядок звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення?

        Відповідно до приписів статті 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.

        Вимоги до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення визначенні статтею 318 ЦПК України.

Зокрема у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Таким чином, якщо в тих чи інших вжиттєвих обставинах трапились ситуації, коли ви втратили правоустановчі документи, або наявність помилки в цих документах, що викликає труднощі для підтвердження належності цього документа особі, або необхідності встановлення факту народження, смерті особи у разі неможливості реєстрації вказаних фактів органом державної реєстрації актв цивільного стану, або встановлення інших юридичних фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав то треба звернутися до адвоката який вчасно і правильно допоможе вам звернутися до суду для встановлення судом факту, що має юридичне значення.

Штраф ТЦК. Як оскаржити?

Підстави для накладення штрафу ТЦК та СП.

09 травня 2024 року на підставі Закону України № 3696-IX від були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Посилено відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за статтями:

210 КУпАП

210-1 КУпАП.

До правопорушень, передбачених ст. 210 КУпАП, відноситься, зокрема:

  • неперебування на обліку за місцем проживання;
  • неявка за викликом до ТЦК для взяття на облік;
  • неоформлення військово-облікових документів;
  • зміна місця проживання без дозволу ТЦК у воєнний час.

Який розмір штрафу?

Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період штраф складає від 17 000 грн до 25 500 грн.

Статтею 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за:

  • непроходження медогляду для визначення придатності до служби;
  • неуточнення військово-облікових даних протягом 60 днів;
  • неявку за повісткою;
  • ненадання під час мобілізації будівель, транспорту та іншого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період штраф складає від 17 000 грн до 25 500 грн.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ: що за адміністративне правопорушення, яке було вчинено до 19 травня 2024 року, накладається штраф у розмірі, який був визначений законодавством на той час.

УВАГА! Штрафи можуть накладатися протягом трьох місяців з моменту виявлення порушення, але не пізніше року з моменту його вчинення.

Порядок накладення штрафу ТЦК.

Відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для:

  • взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів;
  • визначення їх призначення на особливий період;
  • направлення для проходження медичного огляду,

ТЦК та СП за місцем реєстрації військовозобов’язаного направляє повістку.

Громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

У випадку неявки до ТЦК та СП без поважних причин до правопорушника може бути застосована санкція у виді штрафу.

Накладення штрафу відбувається за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Про дату, час та місце такого розгляду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має бути обов’язково належним чином повідомлена, а сама процедура розгляду оформлюється протоколом.

Важливо знати, що протокол про адміністративне правопорушення не складається, якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику, але не з’явилася та не повідомила про причини.

Штраф накладається керівником ТЦК після розгляду справи, результати якого оформляються у вигляді постанови.

Копія постанови про накладення штрафу повинна бути вручена правопорушнику або направлена за його зареєстрованим місцем проживання.

Оскарження штрафу ТЦК.

Оскарження постанови про накладення штрафу можливо тільки через суд.

Аналіз судових рішень по таким справам свідчить, що більша частина штрафів ТЦК та СП успішно скасовується в судовому порядку.

Строк оскарження штрафу ТЦК.

Строк оскарження постанови ТЦК та СП становить — 10 днів з моменту її винесення. Вказаний строк може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які необхідно доводити суду в кожному конкретному випадку.

Отже, якщо ви отримали постанову про накладення штрафу то не зволікайте!

Звертайтесь до адвоката, який знає як правильно здійснити процедуру оскарження штрафу ТЦК та СП.

Визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Що робити якщо пропустили строк для прийняття спадщини?

Необхідно — звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Якщо спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вважається таким, що прийняв спадщину.

Якщо спадкоємець не має наміру приймати спадщину, але проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то протягом 6-місячного строку, він має заявити про відмову від спадщини. 

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місце відкриття спадщини

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Що робити якщо пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємцю необхідно звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд може задовольнити такий позов, виключно у випадку, якщо спадкоємцем буде доведено, що причини пропуску строку для прийняття спадщини — були поважними.

ВАЖЛИВО!

Існує судова практика, щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Це причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

  • тривала хвороба спадкоємця;
  • перебування спадкоємця тривалий час за межами України
  • відбування покарання в місцях позбавлення волі;
  • необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;
  • велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
  • складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
  • перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;
  • необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном;
  • тощо.


УВАГА! Факт проживання позивача за межами України не буде судом визнано поважною причиною пропуску для прийняття спадщини, оскільки позивач перебуваючи поза межами України міг подати заяву про прийняття спадщини поштою.

Крім того, перебуваючи за кордоном, спадкоємець не позбавлений можливості звернення до консульської установи України для вчинення нотаріальних дій за кордоном.

ВАЖЛИВО! не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

  • юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
  • необізнаність особи про наявність спадкового майна;
  • похилий вік;
  • непрацездатність;
  • встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);
  • невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
  • відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
  • несприятливі погодні умови;
  • перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Отже, перед тим як звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треба звернутися до адвоката, який знає актуальну судову практику по цим справам і який може надати кваліфіковану юридичну допомогу для звернення до суду.

Понравился сайт? Пожалуйста подпишитесь :)

Facebook
Facebook
Instagram
Позвонить адвокату