Месяц: Октябрь 2024

ПРАВО ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

Мобілізація населення в умовах воєнного стану є невід’ємною складовою забезпечення національної безпеки та оборони країни.

Однак, існують ситуації, коли громадяни потребують відстрочки від мобілізації з різних вагомих причин.

Тема відстрочки від мобілізації під час воєнного стану є особливо важливою та актуальною. У будь якому разі необхідно дотримуватися балансу між необхідністю захисту держави та забезпеченням функціонування суспільства.

Яким нормативним актом регулюються питання надання права на відстрочку?

Питання мобілізації чи підстави для відстрочки від призову під час мобілізації регулюються нормативно-правовим актом, а саме законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Підстави для надання відстрочки під час мобілізації визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відстрочка надається наступним категоріям громадян, які:

1. Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями (у порядку, встановленому Кабінетом міністрів), які перебувають на спеціальному військовому обліку.

2. Визнані (в установленому порядку) особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) — тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК).

3. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).

4. Жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

5. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

6. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на:

• тяжкі перинатальні ураження нервової системи
• тяжкі вроджені вади розвитку
• рідкісні орфанні захворювання
• онкологічні, онкогематологічні захворювання
• дитячий церебральний параліч
• тяжкі психічні розлади
• цукровий діабет I типу (інсулінозалежний)
• гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня

Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, що:

• отримала тяжку травму
• потребує трансплантації органа
• потребує паліативної допомоги

Важливо, що це все має бути підтверджене документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

7. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

8. Усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування (віком до 18 років).

Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування (віком до 18 років).)

9. Особи, зайняті постійним доглядом за:

• хворою дружиною (чоловіком)
• дитиною
• своїми батьком чи матір’ю
• батьком чи матір’ю дружини (чоловіка) — якщо вона сама потребує постійного догляду або ж офіційно не може піклуватися про них (внаслідок смерті, перебуванні в полоні тощо) і більше ніхто з працездатних членів сім’ї не може забезпечити належне піклування та догляд

10. Опікун особи, визнаної судом недієздатною.

11. Особи, що мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

12. Особи, що мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

13. Особи, що мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати).

14. Члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я).

Згідно із законом, у разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

15. Жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби (визначених частиною шостою статті 2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).

16. Керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

17. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

18. Судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя.

19. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

20. Голова та інші члени Рахункової палати.

21. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних сил, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату Міністерства внутрішніх справ та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ.

22. Дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний посол.

23. Державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента України, ВРУ та Кабміну.

Інші підстави для відстрочки від мобілізації

Згідно з законом, не підлягають також призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти й здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти (за умови що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки)
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час дії воєнного стану
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року)
• які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу, до досягнення 25-річного віку
• з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону

Як оформити відстрочку?

Для того, щоб оформити відстрочку особі необхідно особисто звернутись до ТЦК та СП за місцем проживання військовозобов’язаного та надати необхідні документи.

Які документи подаються до ТЦК та СП для оформлення відстрочки?

Порядок оформлення відстрочки від мобілізаціі визначений у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Постанова №560).

В наступній статті розглянемо більш детальний опис порядку оформлення відстрочки відповідно до кожної підстави і вимог передбачених у Постанові № 560.

Після розірвання шлюбу особа має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.

Питання відновлення дошлюбного прізвища у разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС вирішується при державному розірванні шлюбу.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В судовому порядку можна вирішити питання про прізвище, виключно при зазначенні відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

З метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.

Порядок зміни прізвища органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Щоб змінити прізвище після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 Сімейного кодексу України зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.

Які документи необхідні для зміни прізвища

• письмова заява про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
• фотокартка;
• квитанція про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито».

Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у тримісячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.

Чи може представник звернутись із заявою про зміну прізвища?

У випадку перебування заявника за кордоном, дії зі зміною прізвища може здійснити представник/адвокат на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Наступний крок — обміняти паспорт при зміні прізвища.

Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта

Відповідно до ст.197 Кодексу України про адміністративні правопорушення проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстави для відмови

1. якщо заявник знаходиться під судом, слідством;
2. якщо має непогашену або не зняту судимість;
3. якщо особа офіційно знаходится у розшуку Україною або іншими державами;
4. якщо особа подала недостовірні дані;
5. якщо особа подала неповний перелік необхідних документів;
6. якщо особа не є громадянином України.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.

Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису

Хто може подати заяву про внесення змін до актового запису?

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

— особи, щодо якої складено актовий запис;

— одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини;

— опікуна недієздатної особи;

— спадкоємців померлого;

— представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень   з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Чи може представник/адвокат подати заяву про внесення змін до актового запису?

Чинним законодавством не передбачено норм, що забороняють подачу заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану через представника. 

Місце подання заяви.

Подати заяву можна шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, дипломатичного представництва чи консульської установи України,

В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24 лютого 2022 року, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається        до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розташованого на підконтрольній українській владі території.

Документи, які потрібно подати

• Заява встановленої форми.
• Паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника. У разі подання заяви громадянином України, який постійно проживає за кордоном, пред’являється паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
• Свідоцтво про державну реєстрацію актів цивільного стану, у якому зазначено неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають змін
• Інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Якщо документи складені іноземною мовою?

Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо підставою внесення змін є рішення суду?

Проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян.

У разі подання до відділу державної реєстрації актів цивільного стану рішення іноземного суду про внесення змін актових записів цивільного стану питання про його виконання вирішується згідно з чинним законодавством України та з урахуванням вимог міжнародних договорів України про надання правової допомоги, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Строк розгляду.

Згідно з пунктом 1.10 розділу I Правил питання про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Підстави для внесення змін до актових записів цивільного стану

Відповідно до пункту 2.13 розділу ІІ Правил підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

— рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

— постанова адміністративного суду;

-висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

ЗАЯВИ:

— про визнання батьківства;

— матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

— дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України;

— про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України ;

— про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України;

— актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини;

— актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;

— рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п’ятої статті 148 Сімейного кодексу України.

Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793.