Автор: Larisa S

У разі порушення громадянами призовного віку військового обліку, органи ТЦК та СП їх можуть оголосити у розшук.

Важливо знати! Це не -кримінальний розшук, а здійснення адміністративного затримання працівниками поліції військовозобовʼязаного, який вчинив адміністративне правопорушення, у вигляді порушення правил військового обліку.

Для чого ТЦК та СП оголошують у розшук військовозобовʼязаного?

Для доставлення порушника до районного ТЦК та СП і складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та винесення постанови про накладення грошового штрафу.

За діючим законодавством, притягнення до такої відповідальності може відбуватись тільки за особистої присутності порушника.

Підстави для звернення ТЦК та СП до поліції для розшуку порушника.

Відповідно до Правил військового обліку затвердженні постановою КМУ №1487, за порушення будь-якого з цих правил ТЦК та СП має право на звернення до поліції з метою розшуку порушника.

У випадку вичнення військовозобовʼязаним правопорушення, яке передбачено ст.210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію орган ТЦК та СП має підстави для звернення до поліції для розшуку порушника.

Часто причинами розшуку є:

1. Неперебування на військовому обліку за адресою реєстрації місця проживання.
2. Неперебування на військовому обліку на підприємстві або місці навчання.
3. Ігнорування виклику за повісткою, яка вручена особисто, поштою, на підприємстві або місці навчання.
4. Ігнорування направлення на проходження військово-лікарської комісії.
5. Неуточнення військово-облікових даних.
6. Ухилення від військового обліку.
7. Ухилення від призову на військову службу.
8. Ухилення від взяття на облік військовозобовʼязаних осіб.

ОрганиТЦК та СП можуть звернутись до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності.

Відомості про фіксацію такого правопорушення вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобовʼязаних.

Що ви побачите в «РЕЗЕРВ+»?

В електронному військово-обліковому документі таких громадян буде відмітка «виявлені порушення правил військового обліку».

Наслідки розшуку ТЦК.

Важливо знати!ТЦК та СП може направити на проходження військово-лікарської комісії з метою подальшого призову на військову службу.

Військовозобовʼязані, які перебувають у розшуку не можуть бути заброньовані за підприємствами, а чоловікам, які перебувають за кордоном відмовляють в оформленні паспортних документів.

Як швидко знятись з розшуку ТЦК та СП?

Якщо вас оголосили в розшук через відмову від отримання повістки, яку вам фактично не вручали, важливо правильно та оперативно діяти, щоб захистити свої права.

Дистанційно знятися з розшуку складно, оскільки потрібно особисто прийти до поліції та/або ТЦК.

Ви можете спробувати вирішити питання через адвоката, який зможе представляти ваші інтереси у ТЦК та СП або правоохоронних органах.

Допомога Адвоката.

Якщо у вас є питання стосовно розшуку, мобілізації та оформлення відстрочки від мобілізації, ви можете звернутись за консультацією до адвоката.

Часто в житті трапляються випадки з проблемними питаннями, пов’язаними з неможливістю реалізувати свої права, у зв’язку з втратою правовстановлюючих документів чи помилками в них.

Ці проблеми стали більш актуальнішими в період війни та тимчасової окупації території України

Є випадки, коли можливість відновити таких документів відсутня.

Інколи для того щоб виникли певні правовідносини потрібно довести факти та обставини, які не можуть бути підтверджені офіційними документами.

Куди звернутися для встановлення факту, що має юридичне значення?

Необхідно звернутися до суду з метою встановлення факту, що має юридичне значення.

Встановлення фактів, що мають юридичне значення здійснюється в порядку окремого провадження.

       Відповідно до положень частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України)  окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Які факти, що має юридичне значення може встановити суд?

Положеннями частини 1, 2 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3)каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Який порядок звернення до суду для встановлення факту, що має юридичне значення?

        Відповідно до приписів статті 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.

        Вимоги до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення визначенні статтею 318 ЦПК України.

Зокрема у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Таким чином, якщо в тих чи інших вжиттєвих обставинах трапились ситуації, коли ви втратили правоустановчі документи, або наявність помилки в цих документах, що викликає труднощі для підтвердження належності цього документа особі, або необхідності встановлення факту народження, смерті особи у разі неможливості реєстрації вказаних фактів органом державної реєстрації актв цивільного стану, або встановлення інших юридичних фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав то треба звернутися до адвоката який вчасно і правильно допоможе вам звернутися до суду для встановлення судом факту, що має юридичне значення.

Що робити якщо пропустили строк для прийняття спадщини?

Необхідно — звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Якщо спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то вважається таким, що прийняв спадщину.

Якщо спадкоємець не має наміру приймати спадщину, але проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, то протягом 6-місячного строку, він має заявити про відмову від спадщини. 

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місце відкриття спадщини

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Що робити якщо пропустив строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом шести місяців, який починається з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Спадкоємцю необхідно звернутися до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд може задовольнити такий позов, виключно у випадку, якщо спадкоємцем буде доведено, що причини пропуску строку для прийняття спадщини — були поважними.

ВАЖЛИВО!

Існує судова практика, щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Це причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме:

• тривала хвороба спадкоємця;
• перебування спадкоємця тривалий час за межами України
• відбування покарання в місцях позбавлення волі;
• необізнаність спадкоємця про наявність заповіту;
• велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
• складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
• перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України;
• необхідність отримання свідоцтва про смерть спадкодавиці з апостилем, оскільки її смерть настала за кордоном;
• тощо.

УВАГА! Факт проживання позивача за межами України не буде судом визнано поважною причиною пропуску для прийняття спадщини, оскільки позивач перебуваючи поза межами України міг подати заяву про прийняття спадщини поштою.

Крім того, перебуваючи за кордоном, спадкоємець не позбавлений можливості звернення до консульської установи України для вчинення нотаріальних дій за кордоном.

ВАЖЛИВО! не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:

• юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
• необізнаність особи про наявність спадкового майна;
• похилий вік;
• непрацездатність;
• встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);
• невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
• відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
• несприятливі погодні умови;
• перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця.

Отже, перед тим як звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треба звернутися до адвоката, який знає актуальну судову практику по цим справам і який може надати кваліфіковану юридичну допомогу для звернення до суду.

Що таке реєстр Оберіг?

«Оберіг» – це єдиний електронний реєстр призовників, військовозобовʼязаних і резервістів віком від 18 до 60 років, який збирає, зберігає та обробляє дані для військового обліку.

Які дані зберігаються в системі «Оберіг»?

• ПІБ, дата та місце народження, стать, громадянство;
• місце проживання і перебування;
• сімейний стан, наявність дітей;
• освіта, професія, місце роботи;
• відомості про знання іноземних мов, підвищення кваліфікації;
• стан здоров’я;
• військово-облікова спеціальність;
• відомості про участь у бойових діях, отримання бойових поранень;
• відомості про батьків;
• реквізити внутрішнього та закордонного паспорта;
• наявність підстав для виїзду за кордон під час воєнного стану;
• ІПН;
• оцифрований образ обличчя;
• дані про судимість і відкриті виконавчі провадження;
• номер телефону;
• адреса електронної пошти;
• інформація про дозволи на володіння зброєю;
• результати явки до ТЦК та проходження медкомісії.

Зокрема, до «Оберегу» вносять дані:

• про виїзд за кордон,
• про право на володіння зброєю та реквізити водійських посвідчень (серія та номер посвідчення, дата видавання, орган, який видав документ, термін дії, категорія ТЗ).

Хто має право змінювати дані в реєстрі «Оберіг»?

Право на зміну облікових даних в реєстрі «Оберіг» мають тільки уповноважені працівники районних ТЦК та СП. Будь-яка зміна підписується особистим електронним ключем оператора.

Як діяти, якщо немає даних в реєстрі «Оберіг», або неповні дані.

Якщо у військовозобов’язаного в електронному військово-обліковому документі не підтягнулися дані з реєстру «Оберіг», він має особисто звернутися до органів ТЦК та СП написати заяву про внесення відповідних змін, або звернутися до адвоката який направить адвокатський запит на адресу ТЦК та СП і протягом п’яти днів будуть внесені зміни без вашого відвідувння ТЦК та СП.

29 жовтня 2024 року Верховна Рада продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію до 7 лютого 2025 року.

Військовозобов’язані, чиї відстрочки закінчуються до 9 листопада 2024 року, повинні подати заяву на продовження відстрочки.

Важливо знати, що автоматичного подовження не відбувається.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ! У всіх військовозобов’язаних, чиї відстрочки діють до 9 листопада 2024 року, вже зараз мають подбати про їхнє продовження, адже відстрочка не продовжується автоматично разом із мобілізацією.

Чи можна дистанційно подати заяву?

Відповідно до пункту 60 Порядку проведення призову (затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560), особиста присутність не є обов’язковою для продовження відстрочки. Військовозобов’язаний має право:

Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період військовозобов’язаний подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема у разі технічної реалізації – засобами електронного кабінету призовника або резервіста

Таким чином:

1. Паперову форму заяви можна надіслати поштою, не приходячи особисто до ТЦК та СП.
2. Електронна форма якщо буде реалізовано електронний кабінет призовника чи резервіста, документи можна подавати онлайн. На час підготовки цієї статті така технічна можливість ще не запроваджена.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ! ТЦК та СП не мають права примушувати вас з’являтися особисто для подачі заяви для подовження відстрочки.

Як діяти для продовження відстрочки?

1. Необхідно подати заяву і пакет документів.
2. Обрати у спосіб: поштою або електронно (якщо така можливість з’явиться).
3. Додати документи: якщо змінилися обставини.
4. Квитанції та сповіщення про відправлення оштою документів – зберігти.

Якщо ТЦК та СП не зможуть перевірити вашу відстрочку через Єдиний державний реєстр призовників та резервістів, вони зобов’язані повідомити вас та дати час на подачу додаткових документів.

Якщо у відстроченні відмовлено, ТЦК може направити вас на ВЛК для перевірки придатності до служби і мобілізувати. У разі неправомірної відмови або ігнорування вашої заяви ці рішення можна оскаржити в адміністративному суді.

ЗНАЙТЕ ВАШІ ПРАВА!

ТЦК та СП повинні дотримуватися норм пункту 60 Порядку проведення призову і ви можете подати заяву дистанційно й уникнути черг та примусових викликів на ВЛК без законних підстав.

Правильна підготовка документів та своєчасна подача допоможуть вам захистити свої права.

З метою уникнення порушень Ваших прав з боку предстаників ТЦК та СП можете звернутись до адвоката для юридичного супроводу процесу продовжння відстрочки.

Якщо у військовозобов’язаного є підстави для отримання відстрочки, він має подати заяву на ім’я голови комісії районного або міського ТЦК за місцем свого проживання.

Потрібно додати документи, що підтверджують право на відстрочку. Після цього заяву повинні зареєструвати.

Чи отримає військовозобов’язаний відстрочку від служби, вирішує комісія, яку створюють при територіальних центрах комплектування.

Строк розгляду заяви про надання відстрочки від мобілізації.

Комісія має розглянути заяву протягом семи днів з дати подачі.

Після цього видає або надсилає своє рішення поштою разом із довідкою, де зазначає термін відстрочки.

Якщо військовозобов’язаному відмовляють, то повинні відправити листа з причинами такого рішення. За умови, якщо він не погоджується з висновком, може оскаржити його в суді.

Які документи подаються для оформлення відстрочки від мобілізації.

6 травня 2024 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Цим порядком визначено процедуру надання військовозобов’язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

В додатку 5 до Порядку надано перелік документів, що подаються військовозобов’язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Категорія осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”	Документи, що підтверджують право на відстрочку
1.Частина перша статті 23 Закону
1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку	клопотання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації щодо оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та витяг із наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаних
2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6—12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)	довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки
3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці	свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов’язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов’язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину
4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України	свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України)
5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років	для підтвердження інвалідності дитини — медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарськоконсультативною комісією лікувально-профілактичного закладу; для підтвердження родинних стосунків з батьками (для рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного; для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника — рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів — рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного; для прийомних батьків — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), та свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини
6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність	для підтвердження захворювання дитини — довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (форма первинної облікової документації № 080-3/о); для підтвердження виховання дитини — довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги); для підтвердження родиних стосунків з батьками (для рідних батьків) — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного; для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника — рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини; для усиновителів — рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного; для прийомних батьків — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), свідоцтво про народження дитини
7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи	для підтвердження інвалідності дитини — довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; для підтвердження родинних стосунків — свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного
8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиноюсиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років	для підтвердження статусу дитини — витяг із рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної рад об’єднаної територіальної громади про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; для патронатних вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя та свідоцтво про народження дитини; для опікунів, піклувальників — рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновлювачів — рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини; для прийомних батьків — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 826), свідоцтво про народження дитини; для батьків-вихователів — рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), свідоцтво про народження дитини
9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медикосоціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду	для особи, яка зайнята доглядом, — документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює догляд, та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншим працездатним членом сім’ї, який зобов’язаний здійснювати догляд (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу іншого працездатного члена сім’ї в постійному догляді, довідка про смерть такого члена сім’ї, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, або рішення суду про оголошення померлим, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), у якому зазначаються відомості про наявність (відсутність) інших працездатних членів сім’ї, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, — довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді
10) опікуни особи, визнаної судом недієздатною	рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи	свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів	свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю	для особи, яка зайнята доглядом, — документи, що підтверджують родинні зв’язки, та один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов’язаними та які зобов’язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, здійснювати догляд за ними: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, — один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи)
14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи	для особи, яка зайнята доглядом, — документи, що підтверджують родинні зв’язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із документів, що підтверджує неможливість військовозобов’язаної особи першого ступеня споріднення (батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, у тому числі усиновлені) здійснювати догляд за особами з інвалідністю I або ІІ групи: інвалідність такої особи, її потребу у постійному догляді, перебування під арештом (крім домашнього арешту), відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі, та документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8), в якому зазначаються відомості про відсутність інших осіб, які могли б здійснювати такий догляд; для особи, яка потребує догляду, — один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді
15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою ст.2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”	свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України	довідка про займану посаду, витяг із наказу про призначення на посаду
17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим	довідка про підтвердження статусу народного депутата України діючого скликання, видана Апаратом Верховної Ради України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим
18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя	довідка про займану посаду, витяг із наказу про призначення на посаду
19) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 20) Голова та інші члени Рахункової палати 21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міноборони, Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Управління державної охорони, апарату МВС та експерти установ експертної служби МВС	довідка про займану посаду, завірена в установленому порядку
22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, МЗС, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол	довідка про займану посаду, витяг із наказу про призначення на посаду, документ, що підтверджує присвоєння особі дипломатичного рангу Надзвичайний і Повноважний Посол
23) державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України	довідка про займану посаду, витяг із наказу (розпорядження) про призначення на посаду, завірені Державним секретарем Кабінету Міністрів України, уповноваженою особою Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України
2. Частина третя статті 23 Закону
1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури	довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров’я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна
2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки	довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь
3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;	документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), військовий квиток, витяг із наказу про проходження військової служби, витяг із наказу про виключення із списків особового складу у зв’язку із смертю, повідомлення про смерть за формою, затвердженою Міноборони, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції, рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;	документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, рішення суду про визнання особи, зниклою безвісти за особливих обставин
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;	витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, визначеному Законом України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, повідомлення командира військової частини щодо визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, або витяг із відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 97, ст. 3162)
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами	витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, визначеному Законом України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”
4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану	документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. — лютий 2014 р.)	документи, що підтверджують родинні зв’язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. — лютий 2014 р.)

Скільки діє відстрочка?

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов’язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, надається на строк їх перебування на відповідній посаді.

У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду,яка не надає права на відстрочку, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний ТЦК та СП, який оформив військовозобов’язаному відстрочку, для її анулювання, а також ТЦК та СП, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

ВАЖЛИВО!

Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).

Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Військовозобов’язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних — додають заяву особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення.

У разі виникнення додаткових питань звертайтеся до адвоката особисто з повідомленням у телеграм advokat_stepanyan, email:advokatstepanyan@gmail.com або за номером телефона +380506339616.

ПРАВО ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНОГО НА ВІДСТРОЧКУ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДСТРОЧКИ ВІД МОБІЛІЗАЦІЇ.

Мобілізація населення в умовах воєнного стану є невід’ємною складовою забезпечення національної безпеки та оборони країни.

Однак, існують ситуації, коли громадяни потребують відстрочки від мобілізації з різних вагомих причин.

Тема відстрочки від мобілізації під час воєнного стану є особливо важливою та актуальною. У будь якому разі необхідно дотримуватися балансу між необхідністю захисту держави та забезпеченням функціонування суспільства.

Яким нормативним актом регулюються питання надання права на відстрочку?

Питання мобілізації чи підстави для відстрочки від призову під час мобілізації регулюються нормативно-правовим актом, а саме законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Підстави для надання відстрочки під час мобілізації визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відстрочка надається наступним категоріям громадян, які:

1. Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами й організаціями (у порядку, встановленому Кабінетом міністрів), які перебувають на спеціальному військовому обліку.

2. Визнані (в установленому порядку) особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії (ВЛК) — тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням ВЛК).

3. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці).

4. Жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

5. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

6. Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на:

• тяжкі перинатальні ураження нервової системи
• тяжкі вроджені вади розвитку
• рідкісні орфанні захворювання
• онкологічні, онкогематологічні захворювання
• дитячий церебральний параліч
• тяжкі психічні розлади
• цукровий діабет I типу (інсулінозалежний)
• гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня

Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, що:

• отримала тяжку травму
• потребує трансплантації органа
• потребує паліативної допомоги

Важливо, що це все має бути підтверджене документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

7. Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи.

8. Усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування (віком до 18 років).

Опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування (віком до 18 років).)

9. Особи, зайняті постійним доглядом за:

• хворою дружиною (чоловіком)
• дитиною
• своїми батьком чи матір’ю
• батьком чи матір’ю дружини (чоловіка) — якщо вона сама потребує постійного догляду або ж офіційно не може піклуватися про них (внаслідок смерті, перебуванні в полоні тощо) і більше ніхто з працездатних членів сім’ї не може забезпечити належне піклування та догляд

10. Опікун особи, визнаної судом недієздатною.

11. Особи, що мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

12. Особи, що мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

13. Особи, що мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи (за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати).

14. Члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я).

Згідно із законом, у разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.

15. Жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби (визначених частиною шостою статті 2 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»).

16. Керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

17. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

18. Судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя.

19. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

20. Голова та інші члени Рахункової палати.

21. Працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних сил, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату Міністерства внутрішніх справ та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ.

22. Дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний посол.

23. Державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність президента України, ВРУ та Кабміну.

Інші підстави для відстрочки від мобілізації

Згідно з законом, не підлягають також призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• які є здобувачами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти й здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти), а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
• наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти (за умови що вони працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки)
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час дії воєнного стану
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року)
• які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу, до досягнення 25-річного віку
• з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону

Як оформити відстрочку?

Для того, щоб оформити відстрочку особі необхідно особисто звернутись до ТЦК та СП за місцем проживання військовозобов’язаного та надати необхідні документи.

Які документи подаються до ТЦК та СП для оформлення відстрочки?

Порядок оформлення відстрочки від мобілізаціі визначений у Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Постанова №560).

В наступній статті розглянемо більш детальний опис порядку оформлення відстрочки відповідно до кожної підстави і вимог передбачених у Постанові № 560.

Після розірвання шлюбу особа має право надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє попереднє дошлюбне прізвище.

Питання відновлення дошлюбного прізвища у разі розірвання шлюбу в органах ДРАЦС вирішується при державному розірванні шлюбу.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

В судовому порядку можна вирішити питання про прізвище, виключно при зазначенні відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

З метою належної реалізації прав громадян, звертаємо увагу на необхідність відображення в заявах та позовах до суду інформації про вибір особою прізвища після розірвання шлюбу.

Порядок зміни прізвища органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Щоб змінити прізвище після розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідно до статей 106- 107 Сімейного кодексу України зацікавлена особа повинна звернутися в ДРАЦС і написати заяву, щодо свого наміру повернути прізвище, яке він або вона носила до шлюбу.

Які документи необхідні для зміни прізвища

• письмова заява про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
• фотокартка;
• квитанція про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.) відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито».

Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у тримісячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.

Чи може представник звернутись із заявою про зміну прізвища?

У випадку перебування заявника за кордоном, дії зі зміною прізвища може здійснити представник/адвокат на підставі нотаріально посвідченої довіреності.

Наступний крок — обміняти паспорт при зміні прізвища.

Відповідальність за несвоєчасну заміну паспорта

Відповідно до ст.197 Кодексу України про адміністративні правопорушення проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -тягнуть за собою попередження.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підстави для відмови

1. якщо заявник знаходиться під судом, слідством;
2. якщо має непогашену або не зняту судимість;
3. якщо особа офіційно знаходится у розшуку Україною або іншими державами;
4. якщо особа подала недостовірні дані;
5. якщо особа подала неповний перелік необхідних документів;
6. якщо особа не є громадянином України.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.