Одним із найпоширеніших питань, з якими звертаються громадяни до адвокатів після змін у законодавстві про мобілізацію, є законність дій працівників Національної поліції під час доставлення військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). У суспільстві існує чимало міфів щодо повноважень поліції: одні вважають, що поліцейські можуть без будь-яких підстав доставити будь-яку особу до ТЦК, інші – що поліція взагалі не має права брати участь у таких заходах.
Насправді відповідь міститься у чинному законодавстві, яке визначає чіткі умови та межі участі поліцейських у виконанні заходів мобілізації.
Коли поліція має право здійснювати доставлення
Правовою підставою для участі поліції є положення Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють ведення військового обліку.
Зокрема, відповідно до статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція бере участь у забезпеченні виконання рішень органів державної влади у випадках, передбачених законом.
Водночас безпосередньою підставою для доставлення військовозобов’язаного є не саме бажання працівників поліції чи представників ТЦК, а офіційне звернення ТЦК щодо особи, яка не виконала обов’язок з’явитися за викликом або ухиляється від виконання правил військового обліку, за наявності передбачених законом підстав.
Чи може поліція доставити будь-яку особу до ТЦК
Ні.
Поліцейські не наділені правом самостійно визначати, кого необхідно доставити до територіального центру комплектування.
Доставлення можливе лише тоді, коли існують законні підстави, передбачені нормативними актами. Сам факт перебування чоловіка призовного віку на вулиці, блокпості чи в громадському місці не є достатньою підставою для примусового доставлення.
Так само не є підставою:
- відсутність при собі військово-облікового документа;
- небажання особи спілкуватися з представниками ТЦК;
- відмова добровільно пройти до службового автомобіля;
- припущення про можливе порушення правил військового обліку.
У кожному випадку працівники поліції повинні діяти виключно в межах своїх повноважень і мати належне правове обґрунтування своїх дій.
Перевірка документів та встановлення особи
Одним із найбільш поширених повноважень поліції є перевірка документів.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати пред’явлення документів, що посвідчують особу, лише у випадках, прямо передбачених законом.
Поліцейський повинен повідомити:
- своє прізвище;
- посаду;
- спеціальне звання;
- причину перевірки документів;
- правову підставу такої перевірки.
Лише після цього особа зобов’язана виконати законну вимогу.
Якщо поліцейський відмовляється повідомити підстави перевірки або не може пояснити правову причину своїх дій, це може свідчити про порушення вимог законодавства.
Чи можуть застосовувати фізичну силу
Застосування фізичної сили є винятковим заходом.
Відповідно до статей 42–45 Закону України «Про Національну поліцію», фізична сила, спеціальні засоби та заходи примусу можуть застосовуватися лише тоді, коли інші способи виконання законних повноважень виявилися неефективними або їх застосування є неможливим.
При цьому поліцейський повинен:
- діяти пропорційно;
- використовувати мінімально необхідний примус;
- припинити застосування сили одразу після досягнення законної мети;
- за можливості попередити особу про намір застосувати примус.
Непокора законній вимозі поліцейського сама по собі не означає автоматичної можливості застосування необмеженої фізичної сили.
Чи є доставлення адміністративним затриманням
Не кожне доставлення є адміністративним затриманням.
Адміністративне затримання регулюється статтями 260–263 КУпАП та застосовується виключно у випадках, прямо визначених законом.
Якщо особу фактично позбавили можливості вільно залишити місце перебування, посадили до службового автомобіля всупереч її волі або доставили до ТЦК без можливості відмовитися, такі дії можуть свідчити про фактичне обмеження свободи.
У таких випадках повинні бути дотримані всі процесуальні гарантії:
- повідомлення про підстави затримання;
- складання відповідних процесуальних документів (якщо цього вимагає закон);
- право повідомити близьких осіб;
- право на правничу допомогу адвоката.
Недотримання цих вимог може бути підставою для оскарження дій посадових осіб.
Які права має особа під час спілкування з поліцією
Навіть якщо поліція діє в межах своїх повноважень, громадянин не втрачає своїх конституційних прав.
Особа має право:
- знати підставу звернення до неї;
- отримати інформацію про правову підставу перевірки документів;
- вимагати пред’явлення службового посвідчення поліцейського;
- користуватися правничою допомогою адвоката;
- фіксувати дії посадових осіб на відео, якщо це не перешкоджає виконанню ними службових обов’язків;
- отримати копії складених щодо неї документів;
- оскаржити незаконні дії поліцейських у судовому порядку.
Що робити, якщо доставлення було незаконним
Якщо особа вважає, що її доставили до ТЦК без достатніх правових підстав або із застосуванням надмірного примусу, доцільно:
- Зафіксувати обставини події (відеозаписи, фото, контакти свідків).
- Запам’ятати або записати дані поліцейських і представників ТЦК.
- Отримати копії всіх складених документів.
- Негайно звернутися до адвоката.
- Подати адвокатські запити до ТЦК та Національної поліції для витребування документів, які стали підставою для доставлення.
- За наявності підстав звернутися зі скаргою до керівництва поліції, органів прокуратури або до адміністративного суду з вимогою визнати дії посадових осіб протиправними.
Практика адміністративних судів свідчить, що саме належно зібрані докази мають вирішальне значення під час оцінки законності дій поліцейських.
Практичні рекомендації адвоката
У справах, пов’язаних із доставленням до ТЦК, важливо оцінювати не лише кінцевий результат, а й дотримання процедури. Навіть якщо особа мала обов’язок з’явитися до ТЦК, це не означає, що посадові особи можуть ігнорувати вимоги закону.
Адвокат насамперед перевіряє:
- чи існували законні підстави для звернення ТЦК до поліції;
- чи було належним чином оформлено відповідні документи;
- чи діяли поліцейські в межах своїх повноважень;
- чи були дотримані права особи під час перевірки документів і доставлення;
- чи не було допущено перевищення влади або службових повноважень.
Саме тому своєчасне отримання інформації через адвокатські запити, аналіз документів та оперативне звернення до суду у разі порушення прав є найбільш ефективним способом захисту.
Висновок
Повноваження Національної поліції під час доставлення військовозобов’язаних до ТЦК не є необмеженими. Поліцейські можуть діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України і законами. Кожне втручання у право на свободу пересування чи особисту недоторканність повинно мати чітке правове обґрунтування, бути пропорційним і здійснюватися з дотриманням процесуальних гарантій.
Якщо ці вимоги порушені, особа має право на ефективний юридичний захист, зокрема шляхом подання адвокатських запитів, оскарження дій посадових осіб та звернення до адміністративного суду.
Читайте також:
- Розшук військовозобов’язаних: що це означає, які наслідки та як діяти законно;
- Як оскаржити штраф ТЦК: строки, порядок, судова практика;
- Адвокатський запит до ТЦК та Національної поліції: як отримати необхідну інформацію;
